Я від тебе пішла,
о, ТАК йдуть лише раз, повір!
Лише раз,
не два і не три
Більше жодних сліз,
жодних зачіпок, жодних образ.
Не шукай- не знайти.
Замість паніки- тиша.
життя сповільнило ритм.
Я не вірю більше мріям,
не вірю твоїм словам,
Не треба порожніх рим!
Повернути не вийде,
хіба повертають річки,
зраджуючи течіям, морям, берегам?
Я пішла так природньо,
класне відчуття, легкість- дати волю ногам,
як в душі невагомість.
Не жди!
О, не жди мене більше, не жди!
Ти забутий, мов сон, той жахливий,
що снився сім місяців. Майже щоночі.
Майже щодня.
А я взяла і втекла.
Ні, сьогодні не п'яна!
Не віриш? Так просто перемогла!
Нелогічна й неправильна тебе здолала.
Не треба ні речей, ні розмов, ні фраз-
я до тебе нічим і ніяк не прив'язана!
я любила тебе, а ти виявився такою заразою!
Просто заразою!
Хочеш- не вір, хочеш- говори, хочеш- слухай, в центрі уваги зараз Я і Моє бачення!
Все, зруйнував? Молодець. Свої правила тепер Сам порушуй. Прощавай. Удачі. До побачення.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607720
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: fire_maroder