Я розумію,що не все ідеально,
І почуття розчиняє повітря.
"Кохатиму вічно",- брешеш банально,
І в сірих барвах щастя палітра.
Ти ж розумієш,що ніщо не є вічне:
Ні вітер у полі, ні квіти в саду...
Кохання щасливе, воно ж і трагічне,
І камінь завадить текти джерелу.
Усе це природність або просто звичка,
Бажання не бути на самоті.
Кохання - хвороба,душа - "рукавичка",
І як не втопити печаль у вині?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607726
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 18.09.2015
автор: Sindicate