Сидів і грав
У тяжку гру з тобою
Це прирівнювалось мукам
Або до поєдинку з сатаною
Себе не кохав і кохати не буду
І з легкістю все можу забути
Цей дзвін в голові не дає продихнути
Вже не знаю чи зможу нормально заснути...
До мене ти йдеш і випалюєш мозок
Щоб на твоїй труні писали у прозах
Ні,не помру,себе ж добре знаю
Що покінчу з собою
І пісню дограю
І в головій моїй вже нічого не буде
Забудь мою адресу
Блудливий іуда
Йдемо разом до синього моря
Там розберемось,хто житиме,а хто потоне
І ти йдеш під воду як титанік колись
Прирівняй себе з богом,біжи,помолись
А я йду по берегу,задоволений собою
Що не я зараз мертвий,там,під водою
Душа твоя вже відлетіла туди
У далеку невідомість
І на жаль,назавжди
Дякую тобі за таку гру
Тут я не програв,а сиджу і курю
І зараз сигарета вже догорить
Так само і серце моє,зупиниться в мить
І водночас попіл на землю впаде
Підійметься до неба і як сонце зайде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607928
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2015
автор: Загартований горем