Мелодія для пісні № 76 (ptaha, Віталій Назарук, Дід Миколай, Валентина Малая)

ptaha
     [b]Ой,  збиралися  орли[/b]

Ой,  збиралися  орли
На  горі  на  раду:
Як  від  сарани  степи
Їм  урятувати?
Дарували  їм  громи
Блискавиці-стріли,
Щоби  край  свій  рідний  захистили.

   Кличуть,  кличуть  сурми  у  похід!
   -  Твій  я,  мила,  тільки  до  воріт!
   Повернуся  –  Богові  молись!
   Ще  й  весілля  справимо  колись!

       А  дорога  стелиться  у  степи,  на  схід.
       І  блакить  над  золотом  в  серці  майорить.
       Під  козацьким  чоботом  хилиться  полин
       Наче  голови  орди.

Вилітали  в  степ  орли,
Розправляли  крила  –
Під  ногами  сарани
Аж  земля  горіла.
Повість  полум'яних  літ
Сторінки  писала,
Як  орли  край  рідний  захищали.

   Ген  звелися  в  небо  ясени  –
   То  Вкраїни  кращії  сини
   Стали  щільно,  до  плеча  плече  –
   Жоден  ворог  з  поля  не  втече.

       А  дорога  стелиться  у  степи  на  схід,
       Маками  червоними  поле  майорить.
       Під  козацьким  чоботом  хилиться  полин,
       Наче  голови  орди.

Ой,  збиралися  орли,
Натомивши  крила:
Від  нашестя  сарани
Рідний  степ  звільнили.
Ой,  збиралися  орли  –
Орлят  научали,
Щоб  чужинців  в  край  свій  не  пускали.

   Грають  сурми:  скінчено  війну!
   -  Дай-но,  мила,  швидше  обійму!
   На  Покрову  сядемо  за  стіл  –
   Засилаю  завтра  старостів!

       А  думки  вертаються  по  стежках  на  схід,
       Де  одвічним  янголом  вартовий  стоїть…
       Під  козацьким  чоботом  хилиться  полин…
       Слава  мертвим  і  живим!

------------------

         Віталій  Назарук

       [b]  Золоте  весілля[/b]


                                       
[i](Інструментальна  перегра)[/i]

В  нас  сьогодні  «Золоте  весілля»,
Ми  сюди  прийдемо  на  похмілля
І  сьогодні  вдарим  гопака.
В  нас  напевно  доленька  така…

   В  нас  напевно  доленька,  доленька  така,
   Через  те  ми  знову  вріжем  гопака.
   Пролетіли  поспіхом  золоті  літа,
   Та  пора  ще  золота…

 [i]  (перегра)[/i]

Танцюй,    танцюй,  танцюй,  моя  доле,
То  нічого.  що  у  боці  коле,
Повернути  б  нам  свої  літа,
Щоб  сміялась  юність  золота.

   В  нас  напевно  доленька,  доленька  така,
   Через  те  ми  знову  вріжем  гопака.
   Пролетіли  поспіхом  золоті  літа,
   Та  пора  ще  золота.

 [i]  (перегра)[/i]


В  нас  сьогодні  «Золоте  весілля»,
Ми  сюди  прийдемо  на  похмілля
І  сьогодні  вдарим  гопака.
В  нас  напевно  доленька  така…

 [i]  (перегра)[/i]

       Щоб  сміялась  доля  наша  золота,
       Крізь  тумани  сивії,  золоті  літа,
       Хай  і  далі  буде  в  нас  доленька  така,
       Щоб  змогли  ми  гопака.

----------------
     Дід  Миколай

   [b]Два  бусли  [/b]

На  болоті  два  бусли  журавлину  брали,
У  дзьобах  нам  принесли,  та  й    почастували.
Розплескалося  вино,  на    столи  упало,
Й  чорногузи  із  селом  гуляли.

 Бусли,  бусли  –  вирій  на  порі,
 Бузьки,  бузьки  разом  угорі.
 Хай  обійде  горе  вас  й  холоди,
 Щоби  ви  вернулися,    як  завжди.

   Дай  вам  Бог  здружитися  бусли  із  орлом,
   Ми  ж  чекати  будемо,  будем  всім  селом.
   І  хай  путь  ваш  стелеться,  серед  гір  й  долин,
   Та  не  спинить  часу  плин.
                                                                 *
Цілу  зиму  чорногузи  в  чужині  літали,
Яка  довга  та  зима,  що  й  засумували.
Радо  й  любо  угорі,  крильми  лопотіли,
Повернулись    буськи  клекотіли.

 Їх  зустріли  липи  під  вікном,
 Вітерець  грів  з  пазухи  теплом.
 Медовуху  брали  ми  у  бджіл,
 Садовили  знову  всіх  за  стіл.

   Пісня  наша  котиться  хай  далеко  в  світ,
   Гарно  відгуляємо,  милі  ваш  приліт.
   Вже  земля  цілована,  йде  трава  в  стебло,
   Бо  на  дворі  вже  тепло.
                                                                       *
Ой,  як  легко  з  чужини  розправляти  крила,
Бо  удома  на  вітру  вони,  як  вітрила.
Піднімає  їх  у  вись  в  стрілах  дивограю,
Аж  за  хмари  ген  до  небокраю.

 Бусли  бусли,  братики  мої,
 У  степах  замовкли    солов’ї.
 Тож  летіте  бусли  на  Донбас,
 Щоб  Господь  Вкраїну  нашу  спас.

   Занесіте  сонечка  їм  крильми  на  схід,
   Хай  розтане  в  душах  їх,  зачерствілий  лід.
   У  степах  козацьких  вже,  чахне  вуркаган  -
   То  розсіявся  туман.

--------------------
     Валентина  Малая

[b]  Дужі  і  завзяті  наші  козаки!  [/b]


Синьо-  жовті    наші  прапори!  
Це  непереможнії  стяги    догори!  
Буде-буде-процвітать    Україна  наша!
Суверенна,  вільна  і    багата!

Розправляйте  плечі,  козаки!
Наші  славні,  сильні  вожаки!
Рідна  Україна  славна  у  віках!  
Бо  вона  тримається  на  чоловіках!  

Дужі  і  завзяті  наші  козаки!
Всіх  перемагають,  ми  не  бурлаки!
Будем    боронити  наш  любимий  край
Нумо,  пісню    заспівай!

А  наші  козачки  пісню  заспівають.  
Люті  вороженьки  щочимдуж  тікають  .
Виб'єм    ворога,  він  навіки  згине  !
Пісня  перемоги  нехай  всюди  лине!








адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608013
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2015
автор: Віктор Ох