Я бачив, як тануть вогні
і, як помирають спогади.
Ті спогади , що у мені
горіли. І я бачив хто вони.
Я бачив у людях людей.
Вони помирали і танули.
Розчинявся навколо день,
мов у чаю цукрові гранули.
І летіли у спини ножі -
то сміялись дощі сезонами,
я не бачив у людях душі.
І людей я не бачив.
Хто вони?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608034
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2015
автор: Любомир Винник