Таке життя дається один раз,
Така любов не загориться двічі.
Крізь трепет слів, недосконалих фраз,
Твої слова палали, як ті свічі.
Ішли роки, а щем той не зникав
І серце тріпотіло, як раніше.
За погляд той, напевно все віддам,
Саму себе, а може навіть більше.
Тримай мене, тримай і схамени
Із часом розучились ми літати.
Давно згоріли почуттів мости,
Лиш пам'ять ще продовжує палати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608159
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.09.2015
автор: Mariania