Чергова осінь…полум’яно щира..
Така ж як всі…та може трохи інша -
Нам як повітря так бракує миру,
З життям на грані ми знайомі більше…
Це просто осінь…з нею зАвжди сумно…
Під вальс дощів і мрії засинають,
А листя падає…мінорно і безшумно…
Чомусь так холодно…налийте мріям чаю..
Це знову осінь...люди пересічні
Втопають в вулицях багряної краси…
Якщо й дощить…але ж дощі не вічні…
Ми зможем дочекатися весни…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608200
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.09.2015
автор: Любов Казмірчук