Ти знав, що я звертаюсь до тебе
Кожного разу, коли вимовляю Його ім’я?
Коли моє тіло, кероване трансом,
Вимальовує кола, розміром з порожнечу,
В якій вміщається цілий Всесвіт?
Ти знав про це? Ні?
Наша краса у нашій потворності
Наша сила у слабкості
Наші прозріння в мовчанні
Наша любов у ненависті
Ти знав, що кожної ночі,
Він мовчки вмирає?
Залишаючи без відповіді всі наші слова
Нашу любов,
що виходить за межі нормального
Нашу ненависть,
що схожа на спасіння?
Нашу реальність,
міцно вплетену в сни?
Ти знав про це?
Ні?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608427
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Христина Спринь