Лотос не розцвітає миттєво,
Спокійний дух не прагне до суєти.
Але як же йому відкритись,
Коли душа поринає в світи...
Коли не знаєш,де повернути,
Коли дороги снігом замело.
Відпустити чи краще забути?
ЩОби минуле вдаль відійшло...
Та лотос не розцвітає миттєво,
І час пришвидшити неможливо...
Людиною бути -досить дієво-
Тоді навчишся жити щасливо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608428
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Sindicate