Скажи, я брат тобі, чи недруг?
Не в тому сенсі, що рідня,
А тим, що ділим спільне небо,
І кров тече у нас одна.
Скажи, чи я ганьбив ту землю,
Що ділим здавна на своя?
Та не кидай слова даремно,
Бо правда є лише одна.
Ти в очі подивись смиренно:
Вони прозорі, як душа.
І запитай себе ти чесно,
У чому є моя вина?
Ростить дітей, пахати землю -
Це все чого бажаю я.
Свободу думки ще, напевно.
Мабуть, це і твоя снага?
Я не прошу іти за мною,
Чи гірше - розділяти дім.
Лиш об'єднатися метою
Для наших нових поколінь.
Одеса, Харків, Київ, Львів,
Стоять на обрії моїм.
По всій землі, усім твоїм,
Лиш щастя на мільйони днів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608444
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Прохор