Однодумцi

Скажи,  я  брат  тобі,  чи  недруг?

Не  в  тому  сенсі,  що  рідня,

А  тим,  що  ділим  спільне  небо,

І  кров  тече  у  нас  одна.


Скажи,  чи  я  ганьбив  ту  землю,

Що  ділим  здавна  на  своя?

Та  не  кидай  слова  даремно,

Бо  правда  є  лише  одна.


Ти  в  очі  подивись  смиренно:  

Вони  прозорі,  як  душа.

І  запитай  себе  ти  чесно,

У  чому  є  моя  вина?


Ростить  дітей,  пахати  землю  -  

Це  все  чого  бажаю  я.

Свободу  думки  ще,  напевно.

Мабуть,  це  і  твоя  снага?


Я  не  прошу  іти  за  мною,

Чи  гірше  -  розділяти  дім.

Лиш  об'єднатися  метою

Для  наших  нових  поколінь.


Одеса,  Харків,  Київ,  Львів,

Стоять  на  обрії  моїм.

По  всій  землі,  усім  твоїм,

Лиш  щастя  на  мільйони  днів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608444
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Прохор