І не сховатися від позолоти…

Осінні  дні  летять  наче  Жар-Птиці,  
Милують  ніжним  подмухом  тепла,
А  падолист  у  посмішці  іскриться,  
Спаливши  літній  малахіт  дотла.     

Приборкавши  осінній  сум  реалій,  
Пірнаючи  у  золотаву  млу,  
Торкнувшись  горобинових  регалій,
Я  аплодую  жовтому  вогню...     

Осінні  дні  злітають  листопадом,  
Встеляючи  рядки  календаря.  
А  червінь  полум'я  пройшлася  садом...  
Зігрівши   спрагле  серце   квіткаря.     

Осінні  полум'яні  горизонти,  
Ви  перетнули  межі  сприйняття...  
І  не  сховатися  від  позолоти,  
Як  не  сховатися  від  почуття...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608459
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.09.2015
автор: Лілея Дністрова