Ми покоління самовбивства діти
ми загниваємо в депресіях, не знаєм як жити
лишаємсь наодинці у цілому світі
до саморуйнування давно уже звикли.
Від друзів та батьків підтримки не маємо
їм холодно до нас, тому все ховаємо
ховаємось в собі, слізьми заливаємось
коли остогидає, ми в злості зриваємось.
Вливаємсь в алкоголь, наркотики, куриво
на секс з незнайомцями віддаємся задурно
полоскаєм лезом руки, по даху гуляємо
від болю, скрегочути, як можем тікаємо.
Мине пару років і все буде втрачено
період депресії давно вже прострочено
ніхто не поверне нам душу зруйновану
будуть просто істоти в яких молодість згублена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608489
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.09.2015
автор: Self Destruction