Мово!

Довгий  час  пручалася  я,
Довгий  час  відмовлялась  від  тебе,
Ти  пробач,  рідна  мово  моя,
Тяжкий  гріх  приманила  до  себе.
Мово,  мово  моя  милозвучна,
Ти  пробач  непокору  мою,
Від  сьогодні  з  тобой  нерозлучна,
Привітай  доньку  рідну  свою.
Обіцяю  тебе  не  забути,
Присвятити  життя  Батьківщині,
Українкою  маю  я  бути
І  творити  добро  на  Вкраїні.
Пронесу  через  все  життя,
Збережу  я  історію  рідну
Незабутнього  того  буття,
Всю  історію  пам’яті  гідну.
І  тоді  будуть  діти  співати
Пісню  справжнюю  нашу-фольклорну,
Козаків  на  весь  світ  шанувати,
Прославляти  Вкраїну  нескорену.
                                                               7.02.03
                                                                                   ksuha

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=60860
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.02.2008
автор: Оксюченко Ольга