Я не люблю, коли вірші задля віршів,
Як образ образ підпира, як берег води.
Коли читаєш – і не зрушиться в душі,
Не збудить серце сум чи усмішка, чи подив.
Люблю я думку, що як день, вона проста,
Як сонце гріє, чи пече, мов жар огненний.
Де біле – біле, чорне – чорне, як земля.
Буденне – свято і святкове – то буденне.
Я не люблю, перепомаджених рядків,
Як рівно й тих, котрі бувають надто плоскі.
Але ж яке вам діло до моїх смаків?
Хтось любить плід простий сільський, а хтось заморський.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.09.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)