Вона ішла у світлі ліхтарів,
Легкі сніжинки пурхали усюди,
Немов ключі до чарівних світів
Вели туди, де не бувають люди.
Туди, де просто не існує зла,
Не знають слів "ненависть" і "гординя",
Де не почуєш ти пусті слова,
Бо правда там у кожного святиня...
Відчути щастя можуть там усі,
Хто вірить в казку, що існує диво,
Хто має легкість і політ душі,
Той неодмінно там живе щасливо...
Та з нас ніхто їх так і не відкрив,
І ці світи такі ж все недосяжні,
Вона все йде у світлі ліхтарів,
Де всі чужі, байдужі і несправжні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608806
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.09.2015
автор: Софія Флис