Не кричи у прірву.
Не губи слова...
Згарищем чорніє
зраджена трава,
гіркнуть полиново
приторні меди,
не слова - полова,
на піску сліди....
Що тобі до того,
що марніє світ?
Так було і буде,
доки світу літ...
Не нове... А знову
мрієш про дива
і чекаєш слова...
О, слова... Слова...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608954
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.09.2015
автор: Адель Станіславська