Всеїд

насіння  вознесіння
спить  смертельним  сном
у  вирах  тисяч  буднів,
у  вирвах  щасть  без  ліку.

хто  їсть  –  того  з’їдять
кільчасті  черви,  бо
час  –  всевишній  утилізатор  всього.

за  прибирання  за  нами  –
Вседержителю  слава!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609134
Рубрика: Верлібр
дата надходження 25.09.2015
автор: Роман Колесник