– Я найщасливіша людина в світі, –
Сказав Григорій радо другу Віті.
– Ти мабуть закохався друже?
– Та ні, то все мені байдуже.
Навішав вчора куму я локшину
Й продав йому свою стару машину.
Другого дня
– Що сталося з тобою Грицю?
Тебе я зовсім не впізнав.
– Ну що сказать? Дав кум по пиці.
Мене всього розмалював.
– За що ж така від нього “шана”?
– Та ж за авто. Я від Івана
Отримав добрих стусанів.
А потім, друже, на додачу
Кума пательню, ще гарячу,
Приклала ззаду до штанів.
Ту проклятущую машину
Кум намагався завести.
Вона ж розпалась на частини.
Куди вже її кумів везти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2015
автор: євген