Повір, що я лише тобі належу,
Лише тобі кохання віддаю...
Своє спізніле почуття безмежне
Віддам під милість лагідну твою.
Ти - цар і кат. Політ мій і падіння.
Ти моя мрія, зіткана з ночей.
Ти таїна і ти моє прозріння
Ти почуття мого і щастя апогей!
Без тебе світ - то пустка, то неволя!
І ніч без тебе - довга, мов життя...
Така, мабуть, моя щаслива доля
Тебе кохать, до самозабуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2015
автор: Микола Майновський