Життя, як у краплинку ̶
Антагонізмів тло:
Хтось прагне добрих вчинків,
А дехто чинить зло.
Бо супротивні сили
Приводять вчинки в рух:
Одна з них ̶ примхи тіла,
А інша сила ̶ дух.
Тож варто знати, яка сила
У житті тобою руха,
Чи то сила ̶ примхи тіла,
А чи може ̶ сила духа.
Тіло зАвсіди спроможне
На такі осудні дії,
За які у Царство Боже
Йти не матиме й надії.
Бо … не допусте Господь, не допусте
У Царство Небесне того, хто чинив
ПерЕлюб, нечИстість, розпусту,
ІдолослУження, чари і гнів.
Або ж ворожнечі чинив, сперечання,
Вбивства і заздрощі, впертість незгод,
Гулянки, п*янство, сваркИ, величання,
Єресі … й інше, з таких же гидот!
Оце то і є ті осудні спромоги,
Що йти в Боже Царство
не матимуть змоги.
У духа ж є палке стремління
Запровадити в життя
Мир, любов, довготерпіння
Для блаженства здобуття.
Дух ̶ це радості осЕрдя,
Лагідність і доброта,
Здержливість і милосердя,
Й віра в Господа свята.
Тож дай нам, Боже, духа силу,
І хай ця сила нами руха.
Не слід коритись примхам тіла,
Себе скоряймо силі духа!
Дивись Гал. 5:19 … 23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2015
автор: Микола Холодов