Вікно, вазон, я споглядаю
В душі пусто, навіть рани немає;
Щезло все, залило дощем
Голі стіни, вітер позіхає
Тільки крапля одна
На підлозі сяє,
То лишилась журба і вона висихає!
Де була ніч - прийшов світанок
Хоч не ясний, але початок
Початок світла, початок краю
До нього йду, все залишаю
Лечу в безодню на крилах мрій -
Проснулась...,
Де я ? Де мій спокій?
Що був в вікні, де той вазон,
Нема його, був тільки сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609421
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2015
автор: Mari Simos