Причіплю собі крила,як Дедал та Ікар.
Та шизону із вершини,будинків старих.
Проличу над людським горем,і печаль не пойму.
Звичайні пташині її не понять , бо вище емоцій вона.
Проснулася,глянула - макет моїх крил.
Я обіцяю,я полечу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609458
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 26.09.2015
автор: тернопільська відьма