клаптиків вічності вистачить свічечці
щоб прокричати вогнем архаїчності
клаптиків волі вистачить морю
щоби здобути свободу від болю
клаптиків щирості й жмені лукавства
вистачить барвам краси проти рабства
бездоння безсоння буття й безкордоння
прагнуть землі як долоні долоня
щезне помпезне нове й величезне
як тільки зійдемо з рей довжелезних
іржавих залізних суворих і грізних
підемо шляхом банальностей різних
щезне все визнане знане й незнане
тільки-но тризна зведе довгождане
клаптики світла миготять усюдами
людними храмами днями безлюдними
в пустці безжальній і в тайні сакральній
клаптики болю нові вогнепальні
їх не достатньо для божого слова
слово впаде як прогнила основа
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609463
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.09.2015
автор: Ярися Ялівець