Вір, кохана, ми будем щасливі
І не буде в душі пустоти,
Ще із неба зірки мерехтливі
Підморгнуть нам не раз з висоти...
...І десь, колись, у Всесвіті, НАВІКИ,
Тоді, як промайне земне життя,
Зіллємося, як дві притоки в ріку
І попливем у вічне Майбуття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2015
автор: Микола Майновський