Може досить вже гуляти,
Синку схаменися.
Пора внуків колихати,
А ти й не женився.
Ледь не впала у розору,
Баба Катерина.
Розкудахкалась знадвору
Аж скипіла слина.
Скільки будеш ти ходити
До чужих бурлаче.
Та пора ж одну любити,
Виплодьє собаче.
Де ж ти гад у мене взявся,
Скільки випив крові.
В татуся свого удався,
Подавай, як псові.
Василина… і Маруся,
Пощитать несила.
Ось нехай гуртом зберуться,
Одірвуть ядрила.
Ні, матусю ви не лайте
Не велика втрата.
Собі клопіт не шукайте
Вже не ті дівчата...
Бо хіба вам мамо треба
Ще й кормить невістку?
Поки є в мене потреба
Ви… годуйте кізку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609517
Рубрика: Гумореска
дата надходження 26.09.2015
автор: Дід Миколай