Шепоче осінь жовтим листопадом,
Підводить підсумки талантам,
Краса іскриться ніжним зорепадом,
Немов коштовним діамантом.
Малює пензлик веселковий
І шовк лягає золотий
До ніг моїх, рахує кроки,
Навівши осінь об’єктив.
Зимовий подих ще далеко,
Скоріше літо поряд йде,
Я бачу як несуть лелеки
У небо сяйво золоте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609582
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Шостацька Людмила