Осені налило повно в душу,
Спомин літ фактично хрест,
Дотиком у саму гущу
Сиплеться на рани падолист...
Вітер розкидає все по плану,
Світ невдячний наче той тягар,
Може хтось дарує з неба манну,
А Землею виростає лиш вівтар...
Мало сенсу у дощОвих ночах,
Шкребче сум гіллЯми каяття,
ВорОнням біль здійметься неохоче,
І сльози - роси зранку від життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609623
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Мандрівник