Вбирається в багрянець тепла осінь
Гублять своє злото клени у дворі
Хизується червоним намистом горобина
Поети пишуть оди прекрасній цій порі
Неподалік прадавній ліс стоїть в тихій задумі,
Тихенько листям пожовклим шелестить
Поляною, мов п"яний, вітер бродить,
Думає, де б йому перепочить
А потім знову,вирвавшись на волю,
Відчути простору незбагненну широчінь
Зривати хвацько осінню позолоту
Й на крилах нести в синю далечінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609653
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Ніна-Марія