Кажана крилом промайне тривога
Хтось забутий ходить під твоїм вікном
Та арідник збурить в небесах вологу –
Володіти прагне місячний серпом
Ось закине невід у ріку глибоко,
І впійма, як рибу, сяйво голубе
І обійме жаль помутнілий спокій -
Він твоєї сили корінь розітне
Поплетешся важко до свого порогу
Наче спраглий вічно мертвої води
Вийдеш з хати ти на криву дорогу
По якій блукають відьми та біси
Подивись: гадюки в упряжі звелися
І карету з тису тягнуть по тропі
Везуть Господиню та й на гору Лису
Кучер молодий поганя в півсні
Він натягне повід – заскриплять колеса
І навпроти тебе спиниться повіз
Вийде з глибини хащів цих принцеса –
В чорному волоссі діадема звізд
І рукав простягне – чудернацький віхоть
І магічним оком перстеник зблисне
Озоветься Панна нетутешній сміхом
І тобі до вуст вічність прикладе
4.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609674
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Віталій Стецула