Скажи, я дійсно так низько літаю,
Що образи минулого хвилею б'ють?
Вони тягнуть мене до небокраю,
Де панує безглузда у мареві лють?
Скажи, я дійсно керуюсь минулим,
А не пам'ятаю тільки гомін його?
І роблю себе в емоціях вутлим
Заради у гонорі престижу мого?
Скажи! Скажи гірку правду! Мовчання.
Я і забув, що тебе зі мною нема.
Десь там дзвони гудять. Їх калатання
Каже: "Хлопче! На тебе чекає зима!"
26.09.2015
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609742
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.09.2015
автор: Левчишин Віктор