***
Світлий смуток... Він тремтить,як віть,
що скидала цвіт бузку нектарний.
Відболіло і переболить:
буде ще зима і білі фарби.
А недавно долу пелюстки
пурхали , як натяки початку!
От і все : на доторку руки
котить осінь часу коліщатко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609753
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Надія Позняк