Бувають миті, ні́чого сказати.
Без зайвих слів ти можеш обійтись,
Це просто біль весь тяжко описати,
Здається, радість була лиш колись...
Все поглинає темрява безжальна,
Байдужі люди ходять навкруги,
Напевно мить настала та фатальна,
Коли летить все стрімко в нікуди...
Ти ніби ходиш, робиш все, як завжди,
Блукаєш світом в пошуках чогось...
Ти втратив все,одну надію мавши,
Любов і віру в постаті когось...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609757
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Софія Флис