Пробігає життя променем в мені.
Любов і віра витісняють себе.
Я не знаю чого я хочу, та живу просто так.
Не знаю істини, не знаю де я.
Стільки ідей навколо мене.
Але нічого я справді не знаю.
Стільки добрих навпроти мене.
Але з ким я?
Думки про життєве і вічне щастя.
Та чи маю я думати зараз чи потім?
Хтось скаже молодість для того і потрібна.
А хтось живи у вічність, сину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609798
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.09.2015
автор: Невільний