А над рікою, стелиться туман.
Бере в полон та обіймає плечі.
Твої слова, що вся любов обман,
Та наші спогади, надалі, недоречні.
Навіщо все, страждання та надія,
Все, що загадано, покрито пилом слів.
Але в душі, мала жаринка тліє
Там спогади давно забутих днів.
Пухнастий попіл вкриє, не тривожить.
Приспав до сну, укрив забуті рани.
Прошепотів «ще подарує Боже,
Політ надій та радощів кайдани».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609902
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2015
автор: Dema