Я часто чомусь уявляю себе із цигаркою —
Спотворений образ задуми, що взятий з кіно.
Як дим випускаю із горла похмурою хмаркою,
Хоча сам насправді не курю вже дуже давно.
Чомусь так нав'язливо в'ївся пігментними плямами
Цей образ в свідомість, інакших немов не було.
ТВ-зомбування порушує здатність утямити:
Тютюн — це отрута, це слабкість характеру, зло!
Добро тільки тим, в кого є тютюнові плантації,
І ще трішки тим, в кого є тютюновий кіоск,
А іншим усім добре у тютюновій прострації,
Яку їм дарує міцний тютюновий засос.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609914
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.09.2015
автор: Олександр Яворський