кукурудзи́ння
тре шкарубкі́ долоні,
зелена́во-жовта́ві іще де-не-де,
але в основному тоні –
кукурудзиння
глиняно-во́христо-міднувато-руде
довгими шурхотить листками,
ніби іздалеку хтось
додому нарешті йде…
йде-іде... ходить –
та не приходить…
…як цвіркуни, кукурудзиння хоче
цупкими листками грати
поетичні настрої ночі,
ворси́нчасто-шерехаті
погойдуються у ритмі задуми
фейєрверки-ки́тички –
кукурудзяні волоття́-квітки,
порозвітрювали-розгубили тичинки
усі золоті любовні пилки́…
во́христо-мідні сухі листки
долучилися музики –
розвивають вічну
шерехова́ту тему,
інтонаційно-образну,
ноктюрново-реквіємну
осінні
па́далішні зірки
полишили тугі поча́тки,
повисипа́лися на грядки́:
як мишіїв перестиглі кута́сики,
одпустили
крючки-гачечки –
чіплятися за по́ли-подо́ли
і, занурившись у ніжну ріллю земну,-
пови́сходити на о-зимину́
28.09.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610008
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.09.2015
автор: Валя Савелюк