Шпильками цок-цок.

Шпильками  цок-цок  по  намоклому  тротуару,-
вітер  цілує  золотаве  волосся.
Всі  емоції  знову  прикрива  окуляри,
щоб,  бува,  випадково  розпізнать  не  вдалося.

Дорогий  манікюр  і  пальто  за  коліно,
і,  звичайно,  незмінно  -  хороші  манери.
Поглядають  у  слід  із  машин  буратіно,
і  кивають  зустрічні  чужі  кавалери.

Манить  солодом  запах  елітних  парфумів,
та  вбиває  на  місці  неприхований  холод.
Відчеканює  кроки  в  осінній  задумі,
таємничим  здогадкам  даруючи  повід

вся  така  неприступна.  А  червона  помада
лиш  підкреслює  розкіш  усмішки-оскалу.
Сухість  кожної  фрази  -  мов  ще  одна  зрада,
без  єдиного  шансу  дійти  до  фіналу.


Присвята.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610014
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.09.2015
автор: Ruzhena