Полум'ям закрутить врода магнетична,
В серці колобродить пристрасті вино,
Як же владно тіло збронзовіле кличе
Вирушить у мандри за злотим руном.
Як тріпоче п'янко жилка біля шиї,
Музика кохання - юна і тремка,
Хочеться пірнути у цей теплий Вирій -
По гарячій шкірі зісковзне рука.
Акварельна дійсність міниться шалено,
Доторки малюють ніжності міста.
І пульсує поряд ще й пейзаж натхнений,
Вже й не відірвати від тих барв вуста.
І вони напишуть новий, рідний епос,
Як же в нім напнулась фабули стріла
Задивилась з неба зрожевіла Еос,
Як сплелись в сюжеті два земні тіла.
І пробудить сонце пісня кульмінацій,
За перипетії сплачено сповна.
Сплять тепер герої під покровом грацій,
Їм вуста жаріють квітами вина.
4.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610095
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.09.2015
автор: Віталій Стецула