Що я шукаю? Що забув,
Серед ковилу, серед степу.
Про мене скажуть «жив та був
Такий актор, в житті вертепу.
Зіграв запально роль свою,
Та скутий був вогнями рампи.
Вважав за правду він брехню,
Та так злетів, на вогник лампи.
Злетів, згорів. На попіл крила.
Скрутила м’язи біль обману.
Душа ж боліла та молила
Та обіцянки тільки … сп’яну».
Вертеп життя, любов та зрада,
Обмани, лестощі… все сумно.
Герой життєвого роману,
Що проживає так бездумно.
Сюжет напише час та відчай.
Поставить п’єсу режисер.
Актор згорає, мовби свічка
Здавен історій до тепер.
Сивий ковил… мовчить мудрець.
Та я блукаю поміж степу.
Забутий в часі я гравець,
Актор… життєвого вертепу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610101
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.09.2015
автор: Dema