Мамі Софії Миронівні

Сини  були  в  неї.
Не  дав  Господь  дочок.
Один  залишився,
неначе  листочок.

Матусі  подяка,
Тобі  моя  мамо.
Що  ти  нам  годила,
Вставала  так  рано.

Зимою  й  в  негоду,
Уперто  й  затято.
Для  нас  ти  робила
І  буднями  свято.

Було,  бідувала…
Нелегко  жилося.
За  працею  й  слізьми
Не  бачила  й  сонця.

Це  ж  скільки  ти  випила,
Гіркої  солі,
На  скронях  влягалися…
Печатями  долі.

Сини  були  в  неї,  
Не  дав  Господь  дочок.
І  той  десь  у  світі…
Неначе  листочок.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610136
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.09.2015
автор: Дід Миколай