Яготинщино рідний мій краю,
Незрівнянні…росяні гаї.
Я до тебе й ночами літаю,
Як летять до гнізда журавлі.
І хоча, я вже вбравсь сивиною
Так здається сидів би в гнізді.
Але бореться смуток зі мною
Бо не все ще зробив у житті.
Я так хочу в цю пору сувору,
Щось змінити ще можна для нас.
Відлучити від від цицьки потвору
Бо вже зовсім знаглів козопас.
Мабуть досить впиватись одчаєм,
Мабуть досить коритись брехні.
Ми ще дома брати заспіваєм,
Пора дати під зад сатані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610179
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 29.09.2015
автор: Дід Миколай