Живеш у пошуках кохання
І дихаєш лиш ним одним.
Так прагнеш слухати зізнання!
Проте чого стаєш ти злим?
Зневіра серце розриває,
Душа уже давно змарніла.
Тому й кохання утікає,
Пробач,ти знаєш,не хотіла.
Дороги розійлишся знову,
Минула я свою зупинку.
Життя чомусь іде по колу,
Ховаю сльози у хустинку.
Вони опустяться на землю
І проростуть із них троянди.
Гірська вода зламає греблю,
І запалають вмить гірлянди.
Їх світло створить гарну казку,
Яку я добре пам'ятаю.
І ти відчуєш знов ту ласку-
Вже не біжу,а лиш кохаю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610211
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.09.2015
автор: Sindicate