Збираєш ніжно пелюстки
І ніжно їх втираєш в руки.
Я знаю,любиш ти квітки,
А ще сильніше - серця стуки.
Така прекрасна, і проста..
Багато слів хотів сказати,
Не разом ми,моя вина.
Тому я змушений втікати...
Не смій ніколи падать духом,
І знай,усе в твоїх руках.
Для тебе буду "просто другом",
Мене знайдеш на сторінках.
Між нами відстань.Розумію.
І рамки часу не з'єднати.
Та бути поруч я зумію,
Лише навчись це відчувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2015
автор: Sindicate