На стерні, у полі,
Де скошене жито,
Зустрілись дві долі.
А може би жити?
Те, що залишилось,
Далеко, позаду,
Неначе приснилось, –
Не йде на пораду.
Не йде і не гріє.
Завіяне снігом.
Хто зможе й зуміє,
Відкупиться сміхом.
Як бабине літо,
На трішки явилось.
А може би разом,
Те, що – залишилось?
Галина Яхневич.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2015
автор: Тріумф