Робить осінь перші кроки,
Мов малесеньке дитя.
Вітер поруч, руки в боки,
Пошепки її пита:
«Чом боїшся, сміливіше,
Гордо по землі іди,
Літо бабине хутчіше
За собою приведи.
За врожай подякуй літу –
Буде що тобі збирать,
Розбуди осінні квіти –
Досить спати їм й дрімать.
А прозоре павутиння
Кинь, нехай кружля.., летить…
Будеш справна господиня –
Встигнеш діло все зробить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610222
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.09.2015
автор: Радченко