***
А ти сумуєш, бо струмує осінь.
А ти не плач, бо сива й павутинка.
І вітер тихо падолист розносить,
як в дівчині народжується жінка.
Все круговерть. Лиш знаки Зодіаку
пантрують Всесвіт, пророкують успіх.
Злови зерня від зоряного маку:
воно від щастя, бачиш(?), ледь не лусне.
Останній листопад зачинить брами
ніким не взятої одвічної фортеці.
Шукатимеш дороговказ до храму,
а в серці ще - осіннє інтермецо.
Вересень 2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610237
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.09.2015
автор: Надія Позняк