Знаєш, чому така осінь заплакана?
- Осінь без тебе...
Доля тебе так безжалісно втратила
Зіркою - в небі.
Коси твої засвітилися променем,
Очі ясні - синім небом,
Лише без тебе так сумно і порожньо,
Як нам,скажи, як без тебе?
Зими безжально засиплять доріжки,
Ляжуть снігами на спогади,
Весни без тебе печально розквітнуть,
Будуть й молитвою, й сповіддю,
Літо в обійми тебе вже не візьме,
Марними будуть чекання,
Ти - моя сонячна, ти, - моя ніжна,
Зустріч з тобою була в нас прощанням.
Чую тепло твоїх щирих обіймів,
Сонце моє, я і гадки не мала,
Що тебе Бог незабаром вже прИйме,
Нам лиш залишиться ВІЧНАЯ ПАМ'ЯТЬ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610333
Рубрика: Присвячення
дата надходження 30.09.2015
автор: Шостацька Людмила