Він був простим, звичайним,
Для декого, мабуть, дивакуватим.
Для матері — джере́лом життєдайним.
Для когось — сильним духом старшим братом.
Він жити, як і ми усі, бажав.
На лінію вогню безстрашно прямував.
І волю міцно у кулак стискав,
І рідную Вкраїну захищав.
Без страху подолав багато перешкод.
Хоча невже без страху?! Тяжко там було.
Він мріяв захистити нас всіх від негод.
Аж раптом вдалині щось загуло...
Віддав своє життя, назад нема вже вороття.
З Небес на землю нашу поглядає...
Так! Він живий! Герої не вмирають!
Не даймо пам'яті про нього піти у забуття!
Молімося за кожного солдата,
Який пішов із дому нас із вами захищати.
За тих, хто там воює...
За тих, хто вже не з нами,
А душу Богові віддав і високо мандрує Небесами.
18.08.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610351
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 30.09.2015
автор: Анастасія Шаповал