[i]Маю честь виконати свою обіцяку - Весія Б
вірша... Критику прийму як належне, бо як і
Версія А – то експеримент... Чекаю такої ж
"нищівної" критики і буду вдячний. То–полив
і живлення ростка, утлого і недоколиханого,
посіяного затемненням Місяця, що відбулося
28.09.2015[/i]
[youtube]https://youtu.be/oSZRSOPPowM?list=RD2FUhzda10Jc[/youtube]
[i][b][color="#2372d9"]Мене, мій блукарю, віками бентежиш…
хоч лик свій ти кажеш – не повний, а пів…*
моря й океани уводиш у нежить,
від чого й екватор мій оторопів…
Де гори, долини?.. глибини, мілини?..
ріка… чи твердиня?.. кора моя де?
в панамці від спеки одні лиш щілини –
зима в мої вічні простори гряде…
Відвернеш лице своє в ницому соромі –
боїшся і помсти, й із-зовні наруг…
в нічному контейнері будемо скоро ми –
“порочний” замкнеться історії круг.
Немов попередження шлю я затемнення**…
І… знай, що у небі немало світил,
що висвітять, взна́ють тебе й твої темники***,
освітять лице твоє – фронт твій і тил!
Бришка́тий мій легіню, ти – не всесильний,
бо поперед Сонця буваю ще й я –
хоч страдна, замучена, дещо знесилена,
та все ж унікальна планета – Земля!
…Прискіпливо-ну́дний мій вірний читачу,
пробач мені цей неповидний сюжет ,
його б я, напевне, і пе-
ре-
і-
нак-
шив,
та доля людини – у мові планет…[/color][/b]
29.09.2015
_________
*Мова про зворотний, невидимий бік супутника.
**Йдеться про останнє затемнення Місяця.
***Відоме втручання супутника в клімат Землі.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610437
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 30.09.2015
автор: Олекса Удайко