Серед людської штовханини

Скажи,    скажи,    що    ти  –    то    я,
Що    все    єство    твоє    співає,  
І    спокій    серця    не    втомляє          
Любов    зворушлива  моя.

Скажи  мерщій:    я    не    один,          
Що    нам    іти    ще    разом    довго,
І    що    з    тобою      нам    до    того,
Що  плітки  тишком  крутять  млин.

От    тільки    в    хаосі    турбот          
Серед    людської    штовханини
Приходять    інколи    хвилини,
Неначе    йду    на    ешафот.

Чи    так    все    буде,    як    тепер,
Коли    прийдуть    часи    розлуки,
І    перейдуть    в    фізичні    муки,    
Так    ніби    не    живеш,    а    вмер?

Хоча    дзвіночок    злегка    дзенькнув,
І    в    душі    вкралася    журба  –  
Ми    поряд,    і    твоя    рука
Мене    підтримує    легенько.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2015
автор: Г. Король